Коли ухвалили остаточне рішення про зміну країни проживання? Восени 2015 року настав такий момент, коли ми зрозуміли що нас нічого не тримає вдома: ні робота, ні бізнес, не маємо психологічного спокою, впевненості в найближчому майбутньому. Навіть більше – немає безпеки для життя…
Вести підприємницьку діяльність стало не вигідно.Всі спроби підприємництва, маю на увазі чесного ведення бізнесу, не мають шансу на розвиток в найближчі 5-10 років. Багато наших знайомих підприємців теж мали подібну картину. Більша частина з них згорнула діяльність, деякі намагались перекваліфікувались. В кожного другого підприємця, попри бізнес, хтось з сім’ї регулярно їздив на заробітки. Одним словом виживання…
Ми звичайно почуваємося завжди молодими, але все ж нам не по 18 років. Також стреси, хвилювання не проходять даремно і відбиваються на стані здоров’я. Час іде і це не на нашу користь. Розуміли, що опускати рук не можемо, бо маємо у житті певні зобов’язання: сім’я, родина… Дорослі діти потребують підтримки у вирішенні дорослих проблем, а молодшому сину потрібні живі та здорові батьки. І нашим батькам потрібна підтримка. Вони в нас “старої закалки” і в такому віці, що немає потреби фізично за ними доглядати, а матеріальна допомога дуже б знадобилася, беручи до уваги лише ріст цін на ліки в Україні.
А ми самі опинились без джерела доходу і терміново потрібно було знайти вихід. Пришвидшував наш переїзд ще й той факт, що наші фінансові збереження дуже швидко „танули”…
От і вирішили, що спочатку голова сім’ї поїде в „розвідку”. Подивиться що і як, зачепиться, підготує ґрунт, а далі ми до нього приєднаймось.
Наступним повстало суттєве питання: куди? з якою країною хотіли б пов’язати наше майбутнє? Розглядали кілька варіантів, бо у різних країнах живуть наші родичі й добрі знайомі, які пропонували підтримку для початку. Зважували всі “за” і “проти”. Коло звужувалось і остаточно зупинились на Польщі.
