Літо триває… В повітрі зависла бадьора атмосфера подорожей і пригод, безтурботності й позитиву…
Не можу втриматись і я щоб іще трішки побути в цій темі. Тому з радістю поділюся з вами своїм цьогорічним досвідом подорожей й відпочинку по Європі. Тепер, живучи в Польщі для нас це стало доступно. Сім’я що працює, може виділити кошти з сімейного бюджету на відпочинок один, два рази на рік, без “надзусиль”.
Цього року, попередньо запланувавши ми відправились до Болгарії. Чому саме туди? Щоб “убити двох зайців: побачитись з батьками й друзями в Україні й відвезти внука з дочкою до моря.
Найближче з України, від нашого карпатського містечка (і так щоб за кордоном) — Болгарія. Дві тисячі кілометрів, три пункти перетину кордону, паромна переправа, і ми на місці.
В Болгарії можна знайти місце як для цінителів активного так і спокійного відпочинку. Ми вибрали півострів Поморіє саме для спокійного родинного відпочинку. Цікавинкою півострова є різні пляжі: піщаний, кам’янистий, пляж з чорним піском (кварцовим)та “ракушняком”, озеро з лікувальним болотом. Якщо з одного боку півострова штормить, високі хвилі й плавати неможливо, то з іншого повний штиль.
… Маса позитивних вражень, сонце, море, фрукти, морепродукти. Оздоровились, відволіклися від буденності.
При нагоді подивились, як живеться в “бідніших” країнах Євросоюзу. І волею-неволею порівняли з Україною…
Контраст стану доріг та узбіч, точніше бездоріжжя…”трохи” зіпсувало враження після відпустки…
…Живучи в Україні з безвізом теж можна подорожувати. Та дуже малий відсоток людей, через мізерні доходи, можуть собі дозволити закордонний щорічний відпочинок.
…Пригадалась розмова за новорічним столом моїх знайомих в Україні, коли чоловік моєї приятельки (чех), спитав свою тещу українку чи зможе вона разом з ними влітку поїхати до Греції. Теща відповіла, що не знає яка буде ситуація. А зять дуже дивувався, що вона не може йому дати відповідь…думав що справа в неорганізованості.
Через фінансову нестабільність навіть більш-менш заможні громадяни України не можуть спланувати будь-що…
І попри розлуку з рідними, я знову і знову переконуюсь, що ми зробили правильний вибір, переїхавши до Польщі…
