…Вибрала варіант другий – авто. Але самостійно їздити одразу не відважувалась. Потрібна була практика.
В Польщі є можливість викупити будь-яку кількість додаткових уроків водіння, не залежно від того маєте ви водійське посвідчення чи ні.
Обдзвонила кілька різних шкіл (номери телефонів брала з навчальних авто з літерою L, що їздять містом). Ціни за урок коливаються від 50 зл до 90 зл, в залежності від годин проведення: в післяробочий час і вихідні – дорожче, в робочий час з 8-16 год, відповідно дешевше. Але завжди можна знайти компроміс, поторгуватись. Зійшлися на ціні 50 зл за один урок, не залежно від часу його проведення.
Велике значення має особа інструктора. Мені поталанило – інструктор з водіння попався досвідчений, врівноважений і “за сумісництвом” психолог…
На першому уроці, після виконання кількох завдань на плацу, запропонував продовжити заняття на проїжджій частині…сказав що на плацу більше нічому вчитись.
Пригадую як панічно шепотіла: на вулицю — ні… Але інструктор мене заспокоїв, сказав що він є поруч, а навчальне авто має додаткові педалі, і взагалі боятись нічого.
Після першого заняття основна хвиля страху відійшла. Кожне наступне заняття, їздили по різних маршрутах і коли траплялась “складна“ для мене ситуація, зупинялись, інструктор пояснював, як потрібно правильно реагувати в конкретних обставинах.
Так поступово я стала більш впевнено їздити. Після п’яти занять запитала чи потрібно мені ще додаткові уроки. Інструктор сказав, що немає такої необхідності – просто треба постійно їздити…
Протягом усього часу “тренування” в їзді чоловік мене дуже підтримував. На початку терпеливо “ліквідував” наслідки моїх тренувань: нова хвіртка, контейнер для сміття:) При цьому не сердився, а навпаки заспокоював і підбадьорював…
Врешті зусилля і щоденна практика принесли результат — я вожу авто самостійно. Маленька перемога над собою 🙂
