Все було готове до подорожі: документи, речі, білети. Знайомий погодився нас підвезти до автобуса за 150 км від нашого містечка. Наступного дня вирушаємо…
Позаду сумніви й вагання: чи вдасться нам прижитись і почати все з нуля в іншій країні? Переконала себе, що якщо не спробуємо, то і не дізнаємося. А повернутися завжди зможемо. І що саме зараз час на кардинальні зміни.
Рідні й друзі прийшли нас проводжати – вийшли справжні проводи зі сльозами та обіймами…
Подорож тривала довго, загалом більш ніж 26 годин. Автобус міжнародного рейсу Івано-Франківськ – Гданськ, робив зупинки майже в кожному селі, щоб забрати пасажирів-заробітчан… Довжелезна черга на кордоні, очікування понад шість годин. Згідно з графіком автобус мав прибути об 11:30 год, а фактично прибув о 16:30 год.
Не зважаючи на втому, відразу по приїзду відправились в серце Гданська, на Старувку… Перед поїздкою читали про історію міста, клімат, визначні місця, бродили в Google map по його вулицях. Тепер могли побачити все в реальності… Архітектура а-ля Амстердам, дороги з бруківки, кам’яні ворота, водойми як у Венеції, кораблі, яхти, пороми. Величезні чайки, дикі качки з каченятами, біле латаття і жовті глечики… А цей гданський постійний вітер, завдяки якому зовсім не відчувається спека.
В Гданську багато туристів і звідусіль доносяться уривки іноземних мов, розповіді екскурсоводів. На Длугому таргу можна провести багато часу, розглядаючи оздоблення кожного з будинків та слухаючи звуки віолончелі…
Зустріч з багатовіковим Гданськом справила на мене з сином незабутні враження, ми ніби опинились в часи королів, рицарів та придворних дам…
