Ситуація у сина в школі мене дуже непокоїла… Спочатку думала що якось само по собі вирішиться. Радила сину не звертати уваги. Пізніше говорила, щоб повідомляв класного керівника (виховательку) про конкретні факти одразу “по гарячих слідах”. Син не хотів “ябедничати”, казав, що вчительки не було поблизу…а потім забув…
Час минав, проблема не зникала, а навпаки збільшувалась.
Вирішення знайшлося після розмови із нашою новою знайомою. Вона працює вчителем в іншій школі і є класним керівником в однолітків сина. При нагоді запитала її, які в їхній школі стосунки між польськими дітьми та учнями з інших країн…
Вона пояснила, що бувають обставини, про які вихователька може й не знати. Наприклад, лише випадково з’ясувалося, що в її класі діти цькували однокласника (поляка). Під час шкільних занять все виглядало нормально… Але однокласники робили некоректні фото “об’єкту” глузування, а потім висилали один одному і насміхалися з нього…
Тобто, коли класний керівник не має інформації про такі випадки, він не може відреагувати.
Найкраще і найправильніше діяти послідовно і цивілізовано. Для початку повідомити класного керівника про факти образ вашої дитини. Зачекати два тижні, щоб вчитель міг відреагувати. Якщо немає позитивних змін – звертатись в письмовій формі до директора школи з копією у відділ контролю секретаріату (на папері або мейлом). Зобов’язані дати відповідь і вирішити проблему.
У нашому випадку подіяла усна розмова з вихователькою класу, яку вона зафіксувала в спеціальному журналі… Була дуже здивована і запевняла, що в нашій школі такого явища немає і що Польща наш дім також. Пообіцяла взяти під контроль ситуацію.
І справді на наступний день, після розмови з учнями класу стосунки між дітьми одразу змінилися на краще. Вистачило виявити проблему і порозмовляти. Розумію, що напевно багато залежить від школи й від вчителя (як налаштовані до іноземців).
Не відомо як буде далі, одне зрозуміло – мовчати не варто.